Наукові школи

Наукова школа «Клінічна і експериментальна патофізіологія»

Засновник та керівник наукової школи - доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, директор Державного підприємства Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ України, президент Українського наукового товариства патофізіологів, голова Громадської організації «Українська асоціація медичної науки», член Ради сприяння розвитку Міжнародного європейського університету почесний професор Гоженко Анатолій Іванович.

Гоженко А. І. є одним із провідних вчених України в галузі клінічної патологічної фізіології та засновником української школи клінічних патофізіологів. Його немалий досвід у практичній охороні здоров’я дозволив на III Національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю (Одеса, 2000 р.) вперше в Україні запропонувати новий разділ патофізіології - клінічну патофізіологію.

На підставі аналізу даних літератури та власних досліджень з клінічної патофізіології ним розроблена інноваційна загальна теорія хвороби, що обґрунтовує сучасну парадигму хвороби як саморозвиток і самоплинність патології та способу досягнення пристосування організму в умовах пошкодження, тому захворювання є єдиною можливою формою пристосування пошкодженого організму до навколишнього середовища, що еволюційно сформована та генетично закріплена.

Багатогранна наукова діяльність А.І. Гоженка носить виражений фундаментальний характер і спрямована на з’ясування механізмів виникнення хвороб та розробки на принципах доказової медицини ефективних методів діагностики, лікування і реабілітації.

За час його творчої діяльності ним з’ясовані механізми формування гострої ниркової недостатності ренального генезу, роль простагландинів, ренін-ангіотензинової системи і оксиду азоту в їх розвитку. А.І. Гоженко вперше розшифрував механізм зниження клубочкової фільтрації в гострий період пошкодження нирок і довів його пристосовувальний характер. Встановив первинний характер пошкодження проксимальних канальців у генезі зменшення клубочкової фільтрації і формування гострої ниркової недостатності. А.І. Гоженко одним з перших почав вивчати неімунологічні механізми прогресування захворювань нирок. Ним запропонований новий метод визначення функціонального ниркового резерву та обґрунтована його діагностична цінність в клінічній практиці і експериментальних дослідженнях. З’ясована роль оксиду азоту у фізіології та патології системи гемостазу, при запальних та пухлинних процесах, його зв’язку з NO-синтазними системами у міокарді, наявності NO-залежних механізмів стимуляції репродуктивної системи тощо. Сформульовані патогенетичні основи захворювань печінки та внесок хелікобактерної інфекції у етіологію хвороб шлунку. На підставі патофізіологічного аналізу обґрунтована патогенетична терапія прееклампсії. Під його керівництвом вперше виконаний цикл робіт з динамічної теплометрії, в яких розкриті теоретичні механізми і показано практичне значення вимірювання теплових потоків організму. Надано патогенетичне обґрунтування антипротеазної терапії грипу.

До далеко не повному переліку нових, експериментально і клінічно доведених теоретичних положень, запропонованих А.І. Гоженком слід визначити наступні:

- у галузі фізіології - теорія превентивної регуляції водно-сольового обміну;

- у галузі патофізіології – доказана роль клінічної патофізіології у визначенні етіології професійно обумовлених захворювань, сформульована нова парадигма хвороби;

- у галузі патофізіології нирок – вперше сформульовані закономірності розвитку патологічних процесів у нирках;

- у галузі токсикології – установлено, що у механізмі первинної токсичної дії важких металів на нирки переважає пошкодження проксимального відділу нефрону з пригніченням енергетичного обміну. Обґрунтована терапевтична ефективність антиоксидантів, енергопротекторів та донаторів оксиду азоту у лікуванні нефропатій;

- у галузі епідеміології – взяв участь в обґрунтуванні протеазно-інгібіторної теорії патогенезу грипу.

Практична реалізація теоретичних розробок А.І. Гоженко уособилась у 18 методичних рекомендаціях та 71 авторських свідоцтвах та патентах щодо способів діагностики, лікування та реабілітації при різних патологічних станах. Він є співавтором 2 приладів, дозволених для промислового виробництва в Україні – «Термодин» для дистанційного вимірювання температури тіла та апарату для гемодіалізу; співавтором ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості», проектів наказів МОЗ України щодо медичних та психофізіологічних оглядів працівників транспорту, Концепції медичних аспектів забезпечення безпеки дорожнього руху тощо.

Професор Гоженко А.І. є автором понад 1650 наукових праць (81 публікацій у наукометричних журналах, що індексуються у Scopus та Web of Science), у тому числі - 67 монографій, 82 авторських свідоцтв і патентів, 7 підручників, 4 навчальних посібників, навчальної програми для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.110105 «Медико-профілактична справа», 2 методичних посібників.

Серед монографій, які відображають сучасні наукові досягнення, слід відзначити: «Гостру ниркову недостатність" (2003), "Лекции по экспериментальной медицине» (2003), «Чума и пограничные карантины» (2004), підручник «Pathophysiology» (2007, 2014), «Гіпоксично-гіперкаптичні тренування у кардіології» (2007), «Вода и водно-обусловленные инфекции» (2008), «Профессиональные заболевания работников железнодорожного транспорта» (2009), «Патогенетичні та клінічні основи захворювань печінки» (2010), «Биологическое обоснование антипротеазной терапии гриппа» (2011), «Обеззараживание воды. Гигиенические и медико-экологические аспекты» (2011, 2012), «Вирусология» (2013), підручник «Патофизиология» (2014, 2016), «Функціональний нирковий резерв» (2015), «Зовнішнє біологічне керування: теорія і практика» (2017), «General and clinical pathophysiology» (2017, 2020), «Теория болезни» (2018, 2020), «Патофізіологія нирок» (2020), «Функціонально-метаболічний континуум: фізіологія і патологія» (2020).

Він створив авторитетну міжнародну наукову школу «Клінічна і експериментальна патофізіологія», яка налічує більше 150 науковців вищої кваліфікації з України, Польщі, Росії, Канади, Індії, Казахстану, США. За його науковим керівництвом та консультуванням підготовлено 30 докторів та 72 кандидатів наук.

Його творчі здобутки по заслугах оцінені науковою громадськістю – він удостоєний звання «Почесний професор» декількох українських та іноземних вищих навчальних закладів, нагороджений знаком «Отличнику здравоохранения Республики Казахстан», пам’ятними медалями імені В.В. Підвисоцького (Україна). Анатолій Іванович – член Вченої ради Університету економіки в м.Бидгощі (Польща). Його запрошували для читання лекції «Медицина морського транспорту» для співробітників та студентів Медичного університету “Prof. Dr. Paraskev Stoyanjv” (Болгарія), він брав участь у «Неофіційній експертній консультації з Міжнародних медико-санітарних правил (ММСП)», яку проводило Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ЄРБ ВООЗ) у Данії.

Основні наукові досягнення школи професора А. І. Гоженко

Патогенетична роль порушень енергетичного обміну при патології нирок (Співавт.: Ю. Є. Роговий)

Патогенез порушень водно-сольового обміну при патології вагітних (Співавт.: В. В. Дікусаров)

Роль натрієвого балансу в модуляції функції нирок в нормі й при патології (Співавт.: А. Л. Кухарчук, В. С. Шпак, В. М. Сірман)

Патогенез порушень функції нирок при токсичному пошкодженні канальцевого відділу нефрону (Співавт.: А. Л. Кухарчук, Ю. Є. Роговий, О. С. Федорук, М. В. Кришталь, В. Н. Магаляс, І. А. Кузьменко, Л. В. Романів, Л. В. Гончарова, А. Н. Слученко, В. Ю. Карчаускас, М. В. Трусова, О. М. Москаленко, О. С. Руденко, спільно зі школою проф. Л. М. Шафрана: О. Г. Пихтєєва, Д. В. Большой)

Патогенетичне обґрунтування лікування гострого пошкодження нирок (Співавт.: О. С. Федорук, Н. П. Владімірова, Н. Д. Філіпець, О. М. Лиходед)

Роль оксиду азоту в регуляції функції нирок (Співавт.: О. С. Федорук, І. В. Савицький, С. Г. Котюжинська, І. Ю. Бадьїн, О. Б. Сусла, О. М. Лиходед)

Роль нирок в патогенезі соматичних синдромів (Співавт.: С. В. Білецький, Л. А. Ковалевська, Т. М. Горбенко, О. В. Кучер, О. Б. Квасницька, В. М. Бібікова)

Фізіологічне обґрунтування оптимальних питних режимів (Співав.: Ю. І. Грач, Н. С. Бадюк, О. В. Горячий)

Нейрогенні й гуморальні механізми патогенезу алергічних захворювань (Співавт.: В. С. Левищенко, О. В. Гармидер)

Функціональний нирковий резерв в нормі і при патології нирок (Співавт.: Н. І. Бурлака, О. П. Нікітенко, А. В. Кравчук, В. М. Сірман, О. М. Москаленко)

Роль хелікобактеру в патогенезі виразкової хвороби (Співавт.: А. О. Авраменко, В. А. Васильєв, І. Н. Шухтіна)

Особливості патогенезу ВІЛ (Співавт.: В. С. Гойдик, В. В. Шухтін, О. П. Никитенко, Н. А. Гуменюк, Н. С. Гойдик, Р. В. Гуменюк)

Сучасна теорія регуляції водно-сольового гомеостазу (Співавт.: М. С. Гриценюк, Н. С. Бадюк)

Роль совбурових клітин в патогенетичній терапії захворювань нирок (Співавт.: В. М. Сірман)

Патогенез діабетичної нефропатії і роль ендотеліальної дисфункції (Співавт.: К. С. Кузнецова, Г. С. Кузнецова, О. А. Оленович, Т. Н. Биць, спільно зі школою проф. Л. М. Шафрана: О. В. Третьякова, Є. А. Потапов)

Саногенез і теоретичні основи реабілітації (Співавт.: О. А. Гоженко, І. Л. Попович, І. Ю. Бадьїн, Н. І. Герасименко, Н. А. Сидорук, А. Б. Кульчинський)

Зовнішнє програмуєме біоуправління (Співавт.: В. А. Коршняк, Б. А. Насібуллін)

Патогенетичне обґрунтування використання ксенону в медицині (Співавт.: В. О. Васильєв, А. Ю. Петров)

Патогенез порушень внутрішніх органів при дисбіозі (Співавт.: школа проф. А. П. Левицького: О. М. Левченко, В. Л. Васюк, В. Т. Степан, А. В. Бочаров, М. Р. Яринич)

Патогенез клінічних варіантів синдрому Артюса (Співавт.: В. С. Гойдик, О. Л. Дерібон)

Фізіологічне обґрунтування удосконалення режимів знезараження й водопідготовки води (Співавт.: Н. Ф. Петренко, А. В. Мокієнко, Н. С. Бадюк, Н. І. Андрейцова)

Патогенез професійно обумовленої патології (Співавт.: Б. В. Панов, В. І. Горша, С. В. Балабан)

Теория хвороби (Співавт.: В. С. Бірюков)

Динамічна теплометрія, теоретичні основи і технологія практичного використання (Співавт.: В. А. Калугін, П. М. Григорішин, В. В. Міщенко, С. А. Хаустов)

Перспективні направлення, які заплановані до роботи в школі

проф. А. І. Гоженко

(Інститут фундаментальної медицини)

I. Патофізіологія нирок і водно-сольового обміну:

Патогенетичне обґрунтування лікування гострого пошкодження нирок і гострої ниркової недостатності
Патогенез хронічної ниркової хвороби і її особливості при:

а) пієлонефриті

б) цукровому діабеті

в) гіпертонічній хворобі

Визначення оптимального рівня вживання натрію

II. Клінічна патофізіологія:

Патогенез атеросклерозу
Ендотеліальна дисфункція і її значення в патогенезі атеросклерозу, цукрового діабету і ренальної патології
Патогенез простудних захворювань

III. Теоретичні основи медицини:

Теорія хвороби
Теорія здоров’я
Соматорегуляторний дисбаланс як теоретична основа
Функціональний метаболічний континіум
Теоретичне обґрунтування перспективних медичних технологій

Наукова школа “Патофізіологія судин. Ендотеліальна дисфункція.”

Засновник наукової школи, доктор медичних наук, професор Міжнародного європейського університету - Савицький Іван Володимирович.

І.В. Савицький є одним із провідних фахівців в галузі експериментальної та клінічної патологічної фізіології, та є засновником напрямку патофізіології судин. Наукова діяльність І.В. Савицького спрямована на з’ясування патогенезу змін функціонального стану ендотелію судин, які призводять до цілої низки патологічних процесів та розробки на принципах доказової медицини ефективних методів їх корекції . Другим науковим напрямком є з’ясування механізмів розвитку оксидативного стресу та поліорганної недостатності при екстремальних станах, зокрем: при таких ускладненнях оперативних втручань як перитоніти.

І.В. Савицьким та його учнями встановлений взаємозв’язок між зрушеннями у пулі оксиду азоту, та дисбалансом між про- та анти коагулянтної системи, і як наслідок розвиток таких патологічних станів як артеріальна гіпертензія, серцево-судинна недостатність, експериментальні гемічні гіпоксії, порушення системи гомеостазу, а також зв’язок NO-синтазної активності із процесами гострого та хронічного запалення та онкогенезу.

Під його керівництвом вивчались та були доведені вплив похідних оксиду азоту на репродуктивну систему щурів, пострадіаційні дисферментози та можливі методи їх корекції. Ним був запропонований метод корекції дефіциту оксиду азоту с Сформовано основи патогенезу таких ускладнень цукрового діабету, як діабетичні нефропатії та ретинопатії.

Савицький І.В. є автором понад 380 наукових праць, з яких 3 англомовні підручники по патологічній фізіології, 6 монографій (…), 16 публікацій у журналах, які індексуються у Scopus та Web of Science. Він є членом редакційної колегії двох польських журналів за індексом Scopus: Disaster and Emergency in Medicine Journal та Cardiological Journal. Член спеціалізованої ради при українському дослідному інституті очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова; член Вченої Ради українського науково-дослідного інституту медицини-трансплантології МОЗ України, ПЗВО Міжнародного Європейського університету та ПЗВО Одеського Міжнародного Медичного Університету.

Під керівництвом професора Савицького І.В. захищені 6 кандидатських дисертацій, готуються до захисту 2 докторські дисертації та 4 кандидатські.