Семінар на тему «ґендерні стереотипи»
Аналізуючи трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві загалом та їхній вплив на ґендерну картину сучасного суспільства, варто зазначити, що її важко визначити як однорідну та чітко структуровану, вона характеризується полярними ґендерними стереотипами, появу і функціонування яких спричинили трансформаційні економічні, політичні, культурні зміни у суспільстві. Відповідно, характер впливу ґендерних стереотипів не завжди можна однозначно визначити як конструктивний чи деструктивний, оскільки їхні вияви можуть бути як позитивними, так і негативними за своїми наслідками для суспільства в цілому та його членів, зокрема.
Стереотипізація шкодить, коли ми створюємо певний ідеальний шаблон та очікуємо, що так будуть поводитися всі. Якщо ви відчуваєте, що вам нав’язують певне бачення – голосно говоріть про це.
Жінка, яка не працює та виховує дітей, – це не завжди дискримінація супроти її прав, якщо вона щаслива та реалізує себе в тому. Потрібно боротися з насильним нав’язуванням певних уявлень. Якщо ви відчуваєте, що вам нав’язують певне бачення – голосно говоріть про це. Інакшого способу боротися я просто не бачу. Ігнорувати – це також спосіб боротьби, але для нього потрібна певна психологічна і ментальна настанова, яка багатьом людям не до снаги.
Ґендерних стереотипів не може не існувати, адже ми сприймаємо іншу людину таким чином. Жінка, працює в банку, має певний колір шкіри – ми все неминуче категоризуємо, бо так нам простіше оцінювати і засвоювати інформацію.
Хоча зараз є тенденція відходити від позицій вродженої ґендерної приналежності, у більшості суспільств те чи інше ставлення до особи формується вже з самого народження. Це – вибір кольору одягу, іграшок, привітань. Таким чином, до 16-17 років формується наша ґендерна ідентичність – ким є я і якими мають бути жінки і чоловіки навколо.
Важливо, чи з цим резонує наш внутрішній світ. Наприклад, образ жінки-берегині. Якщо ти мрієш бути нею, то традиційний шлюб не викличе в тобі жодного конфлікту. Але якщо на певному етапі відбувається нав’язування цього стереотипу батьками, родичами, ЗМІ, але при цьому ти прагнеш займатися скелелазінням чи бізнесом, тоді виникає внутрішнє протиріччя. Перед нами вибір – піддатися тиску або працювати, щоби цей стереотип обійти, розхитати, зруйнувати.
В Україні ми маємо проблему – часто ми шкідливі ґендерні стереотипи сприймаємо за єдиний можливий стан речей.
Найпоширеніші стереотипи стосуються ґендерних ролей, рольової поведінки чоловіків і жінок. Один із найсмішніших та найабсурдніших стереотипів, що блакитний – це колір для хлопчиків, а рожевий – для дівчат. У 60-х роках 20-го століття одна дослідниця аналізувала дані про чоловіків і жінок та для зручності обрала для позначення саме ці два кольори – блакитний і рожевий. І з того часу це чомусь стало нормою.
Ґендер, це соціальна роль особи у суспільстві. Традиційно, в Україні чоловіки захищали Батьківщину у боротьбі з агресивними сусідами, жінки вели господарство. У 21-му, постінустріальному, столітті суспідьні ролі прийняли інший, більш інтелектуальний рівень. Жінкам, бажано мати високий рівень освіченності, чоловікам - морально-фізичне здоров'я. Інтелектуальна праця вимагає значно більших розумових зусиль. Тому, для взаєморозуміння жінкам необхідний високий рівень знань, чоловікам - психо-фізіологічну стійкість.
Адреса 
Телефон 
Email 
